Доказательства агрессии россии (+ВИДЕО)

Только одного этого поста будет достаточно для доказательства агрессии россии против Украины и абсурдности обвинения украинцев в развязывании “гражданской” войны. Многие уже назвали её БУРЯТОубийственная. В общем, смотрите, читайте, думайте.

1. «Мы все знали, на что идем и что может быть»
Интервью с российским танкистом, который вместе со своим батальоном был командирован сражаться за Дебальцево. Новая Газета, 2 марта 2015 года http://www.novayagazeta.ru/society/67490.html
2. «Всю роту положили»
Участники боевых действий на территории Украины описывают масштаб понесенных российскими воинскими подразделениями потерь. Псковская губерния, сентябрь 2014 http://gubernia.pskovregion.org/number_706/00.php
3. «Другой работы-то нет»
Как оказался на войне и погиб 20-летний Антон Туманов, житель Козьмодемьянска Республики Марий Эл. Рассказ мамы. Новая Газета, 1 сентября 2014 года http://www.novayagazeta.ru/society/65075.html
4. «Новая газета» публикует план отторжения Россией ряда территорий Украины, составленный во времена режима Януковича. Майдан виноват, говорите? 24 февраля 2015 http://www.novayagazeta.ru/politics/67389.html

5. Опубликован топ-15 “придурков-селферов”, рассказавших о вторжении России на Донбасс http://obozrevatel.com/crime/42370-opublikovan-top-15-pridurkov-selferov-rasskazavshih-o-vtorzhenii-rossii-na-donbass.htm

6. Российские наемники на Донбассе: Да, у нас здесь каждый второй на кредите или от правосудия прячется ВИДЕО

7. Российский след на Донбассе: большая подборка главных расследований https://ru.krymr.com/a/ukraina-donbass-rossiyskiy-sled-podborka-rassledovaniy/31266620.html

СБУ выложила в сеть часть допроса российских кадровых военных взятых в плен летом 2014 года под Иловайском.

22 августа 2016 года Генеральная Прокуратура Украины обнародовала записи переговоров между Глазьевым, Затулиным, Аксёновым и другими лицами, причастными к покушению на территориальную целостность Украины и разжиганию войны. В обнародованных записях речь идёт о том, что Аксёнову люди в Крыму не доверяют, и не будут стоять на улицах, а потому россией принято решение максимально вмешаться в вопрос отжатия Крыма. Тем временем Аксёнов доложил, что в Крым прибыло несколько групп из россии с готовыми материалами, согласованными с Госдумой. Также обсуждаются вопросы финансирования специальных подготовленных групп, которые занимаются захватом Запорожья, Харькова, Одессы, Донецка: “Специально обученные люди должны вышибать бандеровцев из здания облсовета, а затем должны собрать облсовет, создать орган исполнительной власти. Речь очень серьёзная идёт о судьбе страны и соотечественников. ИДЁТ ВОЙНА”, – сказал Глазьев. Вот такая у российских фашистов получилась “гражданская война” в Украине – на деньги Кремля, с помощью армии и наёмников Кремля и с могилами по всей россии. Отдавая отчёт о состоянии украинской армии в 2014 году, мне хочется сказать СЛАВА УКРАИНСКОМУ НАРОДУ, который отстоял свою Независимость. А оккупированным территориям отведена роль контрольного выстрела в затылок путинского режима. Здесь текстовый вариант переговоров https://meduza.io/feature/2016/08/22/besedy-sergeya-glazieva-o-kryme-i-besporyadkah-na-vostoke-ukrainy-rasshifrovka на случай, если аудио будет удалено по каким-то причинам.


Российские солдаты с Самары приехали в Белгород, чтобы потом в Украину стреляца (февраль 2015)

Российские солдаты уже не в первый раз едут в Украину убивать

Мародёры в российской армии “РДГ Рязань” освободили чей-то дом под Дебальцево.

Привет бурятам из Дебальцево

“Тракторист” из Якутска бьет “шахтёра” из Москвы за дезертирство из “ДНР”.

Российские боевики уничтожают многоэтажные жилые дома жителей Углегорска под телекамеры российских каналов

13.04.2014 г.!!! Захват здания МВД спецназом из Санкт-Петербурга (используют слово «поребрик») и под съёмки российских журналистов, которые приехали с ними же (соответствующий акцент у всех)

Солдаты и наёмники из РФ в Дебальцево. Посмотрите на сРусский мир, который пришёл на Донбасс

Кадыровцы освобождают кого-то от Porsche Cayenne в Донецке

Российские солдаты радуются уничтожению Дебальцево. Этого не покажут в россии

А это Углегорск, российские солдаты даже не знают в каком городе находятся

Это российские смерчи в Макеевке

Россияне радуются отправке военной техники с наёмниками и срочниками в Украину

Обстрелы ГРАДами Украины С ТЕРРИТОРИИ РОССИИ 16 ИЮЛЯ 2014

Российские военные ублюдки передают привет в россию с оккупированной части украинского Донбасса


Только на одной из этих фотографий есть местные жители Дебальцево, и они уже покинули город

Донецк до прихода российско-фашистских захватчиков

Продолжать? …
Так же рекомендую посты в блоге, где вы сможете увидеть ещё много видеосвидетельств войны РФ против Украины и других доказательств:
1. Россияне, заберите свою гражданскую войну из Украины
2. «От кого вы нас защищаете?» — беженка из Енакиево, которую приютил Краматорск, задаёт вопрос россиянам
3. Я живу в этой стране, я с ужасом вижу происходящее. Мне стыдно за Россию
4. Что такое «Юго-Восток» Украины, придуманный путиным и его пропагандистами и как россия убивает украинцев

Для размещения информации на других ресурсах используйте эту ссылку (по ней информация, указанная выше + много дополнительной).

КРЫМский бандеровец @CrimeaUA1

Ссылка на твиттер https://twitter.com/crimeaua1/status/572906842847895553

Коментарі
  1. 6090m01 коментує:

    Какой ужас! Эти путинские боевики, эти недочеловеки на видео, быдло самого отвратительного розлива. Украинская армия их до Киева не пустила, перебив несколько десятков тысяч этих отбросов. Что честно радует, потому что от этого мир стал немного чище.

    Вподобано 2 people

  2. Крымчанка - беглянка коментує:

    Будут все восстанавливать… Платить будут. За все заплатят.

    Вподобано 3 people

  3. Алексей коментує:

    Увы, путлеровская пропаганда проникла в мозги как раковая опухоль. На работе мы часто ведём беседы и о Крыме и о Украине. Люди с высшим образованием полученом при СССР восхищаются “великими достижениями” плешивого царька на международной арене. Им пофигу что творится на Украине – главное что у нас спокойно.
    Вспоминается фильм Брат 2 – Что ж такое, были же люди как люди, и вдруг все сразу стали кретины. Парадокс.

    Вподобано 1 особа

  4. 6090m01 коментує:

    Именно. Пока женлудок полон, и спокойно в России. Но это ненадолго, поверьте мне. Вот тогда они совсем иначе запоют.

    Некоторым людям хочется империи. Перефразирую Шоппенгауэра, “убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится империей, к которой он принадлежит”. Империи больше нет, вот эти люди и чувствуют себя в растерянности. А тут, понимаешь, объявился “объединитель земель русских”. Герой на коне с национальной идеей. И некоторые повелись на его вредные сказки. Что поделать, даже высшее не всегда гарантирует к ним устойчивость.

    Подобається

  5. Игорь Игорь коментує:

    КБ, можешь добавить еще видео-доказательство об участии росвойск в Украине. https://www.youtube.com/watch?v=LyD_iaj_L_E

    Вподобано 2 people

  6. julydon коментує:

    сюди ж можна додати (є і фото, і відео):

    Украинское село Кожевня вдруг приобрело известность благодаря недавнему признанию Захарченко, который публично заявил – “мы это село уничтожили, сжигали дома”.
    А теперь предлагаю вам посмотреть как уничтожали Кожевню и кто это сделал. Оккупанты сами задокументировали свои преступления.
    Судя по их же словам, они не граждане Украины (“мы приехали со всей России”), наемники, командир из Рязани, помогали им кадровые российские офицеры. Сначала рассказывают о себе, а затем показывают минометный обстрел Кожевни. Село методично сжигали минометным огнем. Естественно, жителей никто не эвакуировал.
    22 июля 2014 года.
    http://pauluskp.com/news/67ce32fa2

    Вподобано 1 особа

  7. An. коментує:

    https://www.youtube.com/watch?v=VpjGyL9SOXg – Як радник Путіна Глазьєв організовував війну в Україні: запис телефонних розмов

    Вподобано 1 особа

  8. SoratnikUA Kharkov коментує:

    Я бы это присовокупил, не совсем про Донбасс, но как картину развязывания войны, очень хорошо бы выложить.

    Вподобано 1 особа

  9. Vladver коментує:

    Это добавлю сюда,конечно,но КБ утяжелю,с телефона не получается по-другому. Извини.

    Вподобано 1 особа

  10. Alex Kat коментує:

    Доброго дня!
    В мене теж є кілька відео, колись скачав із ютуба – як заходила колона російських військ через Краснодон та захоплення військової частини у Луганську російськими гру.

    Вподобано 2 people

  11. Alex Kat коментує:

    Як заходила колона російських військ через Краснодон:

    Вподобано 1 особа

  12. Alex Kat коментує:

    Захоплення військової частини у Луганську російськими гру

    Вподобано 1 особа

  13. Alex Kat коментує:

    4-го липня Луганськом пройшла перша колона російських танків. Танки йшли напрямом через Ізваріно, Краснодон, Молодогвардійськ, Луганськ. Ближче до вечора, десь о 16-й, танки пройшли по вулиці 50-років СРСР. Т-64. (Потім будуть розповідати, що танки українські.) Люки були відкриті. Танкісти – молоді хлопці, відчувались кадрові військові, впевнені. Чомусь кинулось в очі – білобрисі. Швидкість була невелика – приблизно 30 км на годину. Спочатку пройшло два танки, потім, хвилин через 20, ще один. Військова техніка із росії йшла й раніше, але танки (хоч і старі) – в перший раз.
    Обстріли, регулярні обстріли, жилих кварталів у Луганську почались у липні 2014 року. Несистемні обстріли, поодинокі або «випадкові» були і в червні. Обстрілювати почали не усі квартали. Для обстрілів вибрали декілька. Логіка спочатку не зовсім була зрозумілою, але, зрештою, усе стало на свої місця. Одним із «вибраних» був квартал Шевченка. У кварталі був дитячий парк, дві школи, три дитячих садочка та дитячий садочок для оздоровлення дітей чорнобильців. У своєму районі квартал був одним із найбільших. Десь із початку липня кожного ранку повз нас почав проїжджати ГАЗ-66 із тентованим кузовом. Приблизно о 7-й, але точного розкладу не було. Могли проїхати раніше, могли пізніше. У кабіні були молоді військові. Із світлим волоссям. Газ тягнув причеплений 82 мм міномет. Іноді слідом їхав «бус» мерседес спринтер, пофарбований простою фарбою у темно-зелений колір. Віз додаткові боєприпаси. Потім починались обстріли. Перший – приблизно о 8-й ранку. Абсолютно точного розкладу не було, але приблизно так. Частіше починалось із автовокзалу. На початку липня звідти ще відправлялись автобуси. Багато людей старалося виїхати. (Багато – це все відносно, тоді 100-200 людей вже здавалось немало). Зрозуміло, що після перших же обстрілів автобуси звідти вже не відправлялись. Пропагандон-рос-тв розповідало про українські обстріли, про українські диверсійні групи. Недалеко від автовокзалу розташований обласний військкомат, де базувались сепарські підрозділи (так званий батальйон «зоря»). Але за «дивним збігом обставин» міни чомусь не долітали до військкомату. А ось по автовокзалу не «мазали». Далі наступала перерва. Міномет міняв позицію. Дальність дії цього міномету не дуже велика – 3-4 км. Тому позицію міняли для кожного обстрілу. Наступний обстріл був приблизно о 10-й. Цілі були на кв.Шевченка. Подальші обстріли відбувалися приблизно через дві години, потім знову перерва для перебазування міномету, потім знову обстріл. Точної закономірності по перервам (через кожні дві години) не було. Все було приблизно. Але ми пристосовувались під цей розклад. Після першого обстрілу о 8-й потрібно було збігати, щоб перевірити квартири родичів, які вже виїхали. Ходили до магазину. Кілька разів їздили у інший район міста, теж – перевірити квартиру родичів. Потрібно було встигнути до наступного обстрілу. Не завжди встигали, іноді другий обстріл починався набагато раніше, тоді приходилось перечікувати. Іноді перерви між обстрілами були великі – кілька годин. Але це означало інше – із нашого району велись обстріли по позиціям українських військ.
    Часто росіяни вели обстріли із посадки, розташованої за кв.Шевченка. Там був яр та невелика посадка дубів та інших дерев. Чомусь саме туди заїжджали танки. Навколо кварталу було багато слідів від танкових траків. Поруч із посадкою був дитячий садочок. За дитячим літнім садочком, що оздоровлював дітей чорнобильців, був досить великий майданчик – пустир. Звідти вели обстріли. Туди вів невеликий шматок заасфальтованої дороги (метрів 30-40), його повністю зруйнували траками, асфальт був перемішаний із землею. Казали, що звідти стріляли по аеропорту. Але до аеропорту звідти відстань більше 14 км. У танкової гармати дальність стрільби 10 км. Тому не зовсім було зрозуміло. Або були ще більш далекобійні гармати. Можливо, САУ, але не бачив. Іноді були чутні постріли гармати в автоматичному режимі. Враження було таке, що гармата стояла прямо під вікнами. Робили десятка два пострілів із швидкістю кілька секунд на постріл. Можливо, працював танковий заряджаючий автомат. Кілька разів на кв.Пролетаріату Донбасу чіпляли дахи багатоповерхівок. Чи то із прицілом були проблеми, чи із снарядами. Потім пропагандон-рос-тв швидко розповідало, що це обстріли з боку української армії. Іноді обстріли велись із міномету 120 мм. Куди стріляли, важко сказати. Можливо, по Металісту. Там на той час знаходились українські війська. Були випадки, коли міномет ставили на спортмайданчику за «ДОСААФом», біля 1-го будинку, і звідти стріляли.
    Потім російська техніка виїжджала і мінометні обстріли по кварталу відновлювались.
    Розподіл цілей нам був не дуже зрозумілий, але в цілому планомірний. Було багато обстрілів дитячого парку Щорса. Основною метою обстрілів було залякування цивільного населення. Тому здебільшого по житловим будівлям не стріляли. Великих руйнувань не було і великих людських жертв також не було. Але все одно, були загиблі, були поранені. Іноді попадали по житловим будинкам. Перше попадання було в один із 40-х будинків. Туди попав снаряд. Будинок знаходився на лінії траєкторії завод «ОР» – аеропорт. Обстрілювали аеропорт, який в той час утримували наші військові. Стріляли із території заводу «ОР». Мабуть, снаряд пішов не так. Були загиблі.
    Дуже багато обстрілів було по дитячому парку «Щорса». У сусідніх будинках вилітало скло. Деякі міни лягали дуже близько до будинків, розташованих поряд із парком, були поранені. У парку знаходилось кафе «Мансарда». Зрештою туди було кілька прямих попадань. Спочатку попадання мін було у районі 40-х будинків, потім поступово сунулись до 30-х, 20-х і наприкінці липня дійшли до першої лінії. 28 липня мінний осколок перебив газову трубу у 15-му будинку. Обійшлось без пожежі. У перших числах липня міна розірвалась біля фундаменту останнього під’їзду 18-го будинку. Квартира на першому поверсі залишилась без вікон, двері теж винесло. Всередині усе було випалено. Будинок панельний, сталось деяке зміщення плит. Двері у деяких квартирах заклинило. Обстріляли територію ярмарки. Проводи тролейбусної лінії були перебиті.
    Одночасно йшло розповсюдження чуток. рос-пропаганда була на «висоті». Це окрема історія.
    Десь із 28-го липня переїхали до сусіднього кварталу. Там обстрілів не було. Ввечері, ще було гарно видно, приблизно о 17-й – 18-й годині, почувся звук руху російської бронетехніки. З балкона можна було побачити, переважно БМП. Йшли швидко, кілометрів 50 на годину. Нарахували 26. Але це не вся техніка спочатку, бо коли вийшли на балкон, колона вже частково проїхала. Потім колони йшли у наступні дні. Теж встигали рахувати – 24, 28, …, коли як. Але це теж не спочатку, голова колони встигала проїхати поле видимості до того, як починали рахувати. Бронетехніка йшла з боку Краснодону, від кордону із росією. На той час росіяни повністю захопили ділянку кордону на Ізваріно. За автовокзалом або на перехресті із вул.Курчатова колона ділилась – частина йшла у бік східних кварталів у напряму Станиці – цю частину ми бачили. Друга частина колони продовжувала йти прямо по Оборонній вулиці. За звуком було чутно, що йшло дві колони. Другу колону порахувати не могли, але техніки там йшло не менше. Коли у бік Станиці уся бронетехніка вже проходила, по Оборонній ще йшли. Було добре чути. Та бронетехніка, що йшла на Станицю, залишалась десь на підходах до Луганська. У Станицю вони не заходили, через Донець танки важко було переправити. Мости, які б витримали танки, на той час вже підірвали (окрім залізничного) росіяни, бо відступали із півночі. Та й за рікою вони опинились би у пастці. Наші у той час старались наступати і охопити Луганськ у кільце, йшли серйозні бої. Російська бронетехніка накопичувалась у східних передмістях Луганська. З військової точки зору нічого дивного. Йшла підготовка як для відбиття наступу, так і для контрудару. Скоріше за все, таке ж броне-угруповання формувалось із іншого боку Луганська. Мабуть, туди й йшла друга частина колони.
    Великий район був перекритий навколо автобази «Траспеле» (вул. Переяславська – Гастело). Туди нікого не пропускали, там стояла військова техніка. Іноді бачили військових, які там базувались. Їхали на машинах туди, або звідти. Це були професійні військові. Характерні погляди, впевненість поводження із зброєю, відповідна постава. Все це відразу кидалось у око. Хто це був – регулярна армія, вагнеровці – важко сказати. Кадрові російські військові маскувались. Але вони дуже відрізнялись від тих, наприклад, що базувались в обласному військкоматі на вул.Краснодонській за автовокзалом. У військкоматі була «гопота». Великі підрозділи росіян були розташовані у гуртожитка СУНУ та пед-університету. За виглядом та розмовою – вихідці із Кавказьких регіонів. Осетини, чеченці. Якісь російські військові були розквартировані у готелі «Турист» (по вул.Оборонній). Це тільки те що було поблизу.

    Вподобано 4 people

Залишити коментар